Державні фінанси в Україні

534 06.03.2018

Умовою економічного зростання і успішної реалізації позитивних соціальних перетворень в державі є її здатність ефективно розпорядитись наявними державними коштами.

Реформа державних фінансів в Україні здійснюється у відповідності до Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р.

Визначальною рисою реформи є впровадження елементів ринкової моделі управління державними фінансами.

Якщо традиційно головною турботою розпорядника бюджетних коштів було використання коштів відповідно до кошторису, то зараз він мусить зосередитись на забезпеченні якості надання адміністративних послуг, щоб виправдати перед громадянами ту «ціну», яку вони сплачують податками за утримання державного апарату, та в цілому підвищити довіру до держави.

Перенесення акценту із дотримання видатків на підвищення ефективності використання бюджетних коштів ставить нові вимоги щодо планування, оперативного контролю і ведення обліку у бюджетній сфері.

Документ Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки містить короткий огляд економічної ситуації, характеристику системи управління державними фінансами та основні результати попередніх реформ,  на момент прийняття Стратегії .

Сама Стратегія складається з 4 частин (компонентів Стратегії):

  • Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни
  • Підвищення ефективності розподілу ресурсів
  • Забезпечення ефективного виконання бюджету
  • Підвищення рівня прозорості та підзвітності

Кожна із зазначених частин містить опис ситуації, мету, показники досягнення результату і завдання, які необхідно реалізувати, а також опис ризиків, які можуть зашкодити досягненню поставлених цілей, у прив’язці до відповідних складових системи управління державними фінансами, які потребують реформування:

за напрямом дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі

  • податкова система;
  • макроекономічне та бюджетне прогнозування;
  • середньострокове бюджетне планування;
  • управління фіскальними ризиками;
  • управління державним боргом;
  • управління ліквідністю;

за напрямом підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики

  • стратегічне планування;
  • програмно-цільовий метод;
  • міжбюджетні відносини та фіскальна децентралізація;

за напрямом забезпечення ефективного виконання бюджету

  • система публічних закупівель;
  • управління державними інвестиціями;
  • бухгалтерський облік у державному секторі;
  • державний внутрішній фінансовий контроль;
  • державний фінансовий контроль;
  • незалежний зовнішній фінансовий контроль;

за напрямом підвищення рівня прозорості та підзвітності в управлінні державними фінансами

  • прозорість бюджету та участь громадян у бюджетному процесі;
  • застосування інформаційних технологій в управлінні державними фінансами.

З метою визначення конкретних кроків, необхідних для реалізації завдань Стратегії, їх виконавців, строків та індикаторів виконання розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 415-р затверджено План заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами України на 2017-2020 р.р.

План заходів містить набір конкретних завдань та заходів із реалізації Стратегії за чотирма названими вище компонентами Стратегії.

Стратегія та план – ґрунтовні документи, для огляду яких однієї статті замало. У даній публікації торкнемося лише окремих питань реформування.

Стратегія передбачає впровадження середньострокового бюджетного планування як одного із важливих інструментів для забезпечення дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни.  В Стратегії наголошується, що перехід до середньострокового бюджетного планування в Україні є не просто технічною зміною у формуванні бюджету шляхом врахування ще двох бюджетних періодів у розрахунках, а системною зміною бюджетної політики, яка повинна забезпечити, зокрема,  безперебійне фінансування довготермінових інвестиційних проектів, ефективний розподіл бюджетних ресурсів та послідовність бюджетної політики в цілому.

План заходів з реалізації Стратегії за вказаним напрямком передбачає:

  • розроблення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження середньострокової бюджетної  декларації як інструменту поєднання стратегічних пріоритетів держави з можливостями державного бюджету;
  •  запровадження і  закріплення на законодавчому рівні фіскальних правил;
  • включення до середньострокової бюджетної декларації  оцінки фіскальних ризиків. 

Як виконується План заходів в частині середньострокового бюджетного планування?

15 лютого 2018 року у Верховній Раді за номером 8044 зареєстровано Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».  Запропонований Закон створює, зокрема, правове підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування на постійній основі на усіх рівнях бюджетної системи.

Законопроектом на державному рівні запроваджується складання Бюджетної декларації (замість Основних напрямів бюджетної політики на плановий рік та Прогнозу державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, які скасовуються), а на рівні місцевих бюджетів – трирічних фінансових планів. До бюджетної декларації включатимуться граничні розміри («стелі») видатків та кредитів сукупно та для кожного розпорядника бюджетних коштів окремо, цілі та показники результату  діяльності розпорядників (фактичні та очікувані на середньостроковий період), загальна оцінка фіскальних ризиків.

Проект  передбачає застосування нового інструменту бюджетного процесу - огляду видатків – для оцінки ефективності заходів державної політики у відповідній сфері та ефективності використання бюджетних коштів.

Законопроект також запроваджує нові бюджетні правила, серед яких:

  • дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3% ВВП;
  • граничний дефіцит державного бюджету, що встановлюється законом про державний бюджет, не може перевищувати дефіцит, визначений у Бюджетній декларації;
  • граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3 % доходів загального фонду державного бюджету.

Зазначимо, що хоча пропонований Закон ще не прийнято, однак уряд уже здійснив низку заходів на його виконання, а саме:

  • Міністерство фінансів повідомило про початок процесу підготовки проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки (Бюджетна декларація). В рамках підготовки Бюджетної декларації на 2019-2021 роки, Мінфін уже надіслав листи головним розпорядникам бюджетних коштів з метою збору необхідної інформації та пропозицій.
  • Кабінет міністрів  21 лютого 2018 року прийняв Постанову  №101 «Про проведення огляду видатків бюджету в окремих сферах». Пілотний проект буде реалізований на базі п’яти міністерств — МОН, Мінагрополітики, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, Мінрегіон. До складу робочих груп  увійдуть фахівці з галузевих, економічних та стратегічних питань на рівні керівників підрозділів міністерств, а також незалежні міжнародні й вітчизняні експерти. Вони мають виявити сфери, у яких державні видатки є занадто високими, і оцінити масштаби можливого скорочення за рахунок вищої ефективності використання коштів. До 1 квітня 2018 року звіти про секторальний огляд бюджетних видатків мають бути представлені на засіданні Кабінету Міністрів та оприлюднені офіційних сайтах міністерств.
  • Кабінет Міністрів України затвердив методику оцінювання фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Постановою КМУ від 11.01.2018 р. № 7 передбачено визначити перелік фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також порядок їх розрахунку на базі фінансової звітності підприємств. Це дасть змогу сформувати  перелік держпідприємств, з якими можуть бути пов'язані найбільші фіскальні ризики, та підготувати заходи з мінімізації впливу на показники Держбюджету.

Про актуальні питання реформування системи управління державними фінансами,  ми інформуватимемо наших читачів у наступних публікаціях.