З 1 жовтня 2025 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 16.07.2025 р. № 4536-ІХ до Закону про ЄСВ від 08.07.2010 р. № 2464, які суттєво спростили умови звільнення від сплати внеску (далі - ЄСВ) для підприємців, що одночасно є найманими працівниками.
Головна зміна: скасовано вимогу щодо наявності саме «основного місця роботи». Тепер головним критерієм є сам факт сплати ЄСВ роботодавцем, незалежно від типу трудових відносин.
Хто має право не сплачувати ЄСВ «за себе»?
ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати ЄСВ за ті місяці звітного періоду, за які роботодавець уже сплатив за них страховий внесок.
Для звільнення тепер достатньо лише двох умов:
Хто вважається «роботодавцем» за новими правилами?
Перелік осіб та установ, чия сплата ЄСВ за вас дає право на звільнення, є дуже широким. До нього належать:
Що робити, якщо роботодавець сплатив менше мінімуму?
Якщо сума ЄСВ від роботодавця менша за мінімальний страховий внесок (наприклад, через роботу на неповну ставку), самозайнята особа може:
Важливо! Для ФОП на єдиному податку така доплата (до мінімального рівня) є обов'язковою.
Для самозайнятих осіб на загальній системі: якщо є чистий дохід – сплата обов'язкова; якщо доходу немає – за власним бажанням.
Самостійно визначена база не може перевищувати максимальну величину (15 мінімальних зарплат), а сума ЄСВ не може бути нижчою за мінімальний страховий внесок.
Отже, відтепер не важливо, де ваша трудова книжка (якщо вона ще паперова) або яке місце роботи ви вважаєте основним. Якщо за вас сплачено мінімальний ЄСВ будь-яким суб'єктом із переліку роботодавців – ви законно економите на сплаті ЄСВ як підприємець.
Таке роз'яснення надано на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 201.04.