Інтернет-банкінг та РРО: позиція ДПС

501 17.09.2020

Податківці надали роз’яснення щодо застосування РРО/ПРРО у разі реалізації товарів (послуг) з оплатою через Інтернет-банкінг.

Нагадаємо, що використання РРО/ПРРО регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Так, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій форм і товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Що таке розрахунковий документ та які його форми?

Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, створений в паперовій та/або електронній формі  (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.

Електронний розрахунковий документце :

  • документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
  • документ, створений програмним РРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою. Визначення термінів надане у ст. 2 Закону № 265. 

Коли, на думку ДПС, застосування РРО є обов’язковим при використанні інтернет-банкінгу?

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО, у т. ч. у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу.

При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

У разі коли місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, надання дистанційної послуги або доступу до інтернет ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо виключно в електронній формі із застосуванням інтернету), у такому випадку застосування РРО є необов’язковим.

В інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у т. ч. замовлених та сплачених через інтернет-банкінг та із застосуванням інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО на загальних підставах.

Нагадаємо, що банківський сервіс «інтернет-банкінг»це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідуван ня у станови банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Які особливості оформлення розрахункового документа на умовах передоплати?

У  разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Які особливості оформлення розрахункового документа на умовах післяплати?

У разі доставки товару поштою за умо ви післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.

Таким чином, у разі, якщо покупець, оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО/ПРРО зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми.

Таке роз’яснення розміщено на Інформаційно-довідковому р есурсі «ЗІР», категорія 109.02.