Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено пп. 266.1.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Об'єктом оподаткування є сама нерухомість або її частка (пп. 266.2.1 ПКУ).
Не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, зокрема, будівлі промислового призначення, які належать до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) за Класифікатором НК 018-2023, якщо:
Такі будівлі не вважаються об’єктами оподаткування за умови дотримання зазначених критеріїв (пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ).
Суму податку на нежитлову нерухомість, що належить фізичним особам, контролюючий орган розраховує за податковою адресою (місцем реєстрації) власника. Розрахунок проводиться з урахуванням загальної площі кожного об’єкта та встановленої податкової ставки (пп. 266.7.1 ПКУ).
Для фізичних осіб база обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) (пп. 266.3.2 ПКУ).
Органи держреєстрації прав зобов’язані подавати ДПС необхідні відомості для розрахунку податку протягом 15 днів після закінчення звітного кварталу (пп. 266.7.4 ПКУ). Крім того, орган, що відповідає за міграційну політику та реєстрацію фізичних осіб, також надає відповідні відомості у строки та за процедурою, передбаченою пп. 70.16.7-1 ПКУ.
ФОП, яка є власником нерухомості:
У разі подання платником документів, відомості про які відсутні у ДПС, сплата Податку здійснюється на підставі поданих відомостей до моменту отримання ДПС офіційних даних з ДРРП.
Про це нагадали податківці ДПС у Дніпропетровській області.