Нагадаємо, відомості про ФОП вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) на підставі документів, поданих для проведення реєстраційних дій. Це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755 (далі – Закон № 755).
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП у зв’язку зі смертю, визнанням безвісно відсутньою або оголошенням померлою подаються відповідні документи, зокрема:
Між ЄДР та інформаційними системами державних органів здійснюється інформаційна взаємодія в електронній формі за допомогою електронних комунікацій. Порядок такої взаємодії визначає Мін'юст спільно з відповідними державними органами (ст. 13 Закону № 755).
У день проведення реєстраційної дії технічний адміністратор ЄДР передає відомості про неї до інформаційних систем відповідних центральних органів виконавчої влади, зокрема органу, що реалізує державну податкову політику.
Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП є підставою для зняття її з обліку в податкових органах та вчинення інших передбачених законодавством дій. Аналогічне положення міститься в пп. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.
Датою зняття ФОП з податкового обліку є дата отримання податковим органом відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Якщо спадкоємці надали контролюючому органу копію свідоцтва про смерть особи, яка була зареєстрована підприємцем, але в ЄДР ще немає запису про припинення її підприємницької діяльності, податковий орган надсилає копію свідоцтва про смерть державному реєстратору. Це необхідно для вжиття заходів, передбачених Законом № 755.
Водночас припинення підприємницької діяльності та зняття з податкового обліку пов’язані з питанням виконання податкових зобов’язань померлої особи.
Відповідно до пп. 37.3.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) смерть фізичної особи є однією з підстав припинення податкового обов’язку, крім випадків його виконання.
Якщо фізична особа померла, визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, відповідальними за погашення її грошових зобов’язань є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені розпоряджатися її майном (пп. 97.4.4 ПКУ).
Порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу ФОП у таких випадках визначено ст. 99 ПКУ.
Зокрема, п. 99.1 ПКУ передбачено, що у разі смерті ФОП або оголошення її померлою судом відповідні зобов’язання та податковий борг погашають спадкоємці, які прийняли спадщину (крім держави). Вони відповідають у межах вартості успадкованого майна та пропорційно своїй частці у спадщині на дату її відкриття.
Контролюючі органи пред’являють претензії спадкоємцям у порядку, встановленому цивільним законодавством для вимог кредиторів спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг померлої особи переходять до спадкоємців. Водночас протягом строку прийняття спадщини пеня на такі зобов’язання та борг не нараховується.
Якщо спадщина переходить до держави, грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються.
Про це повідомили податківці ДПС в Івано-Франківській області.